Тонкі струни поезії Івана Малковича

      Відкрите обличчя, ніжна, майже дитяча усмішка, довгі пальці музиканта. А ще – делікатність в усьому: у жестах, у розмові, в поезії.  Це – Іван Антонович Малкович, самобутній поет гуцульського краю, який народився в селі Нижній Березів на Косівщині в Івано-Франківської області. Селянин за походженням, музикант, мовознавець за фахом та поет за покликанням. Тільки небайдужа, енергійна, закохана у рідну землю людина могла у скрутний для країни час заснувати українське видавництво, аби піднести гідність рідного слова, показати українцям красу нашої мови і навчити цінувати її, як найбільшу коштовність великого народу.

     Iван Малкович цілком своєрідний, справдешній. Його варто знати вже хоч би за те, що він в жодному слові своєму не покривив почуттям, що він дуже цільний у тому настрої, котрий можемо назвати уболіванням за добротою, лагідністю життя, що він у кожному образі являє свіжість і вишуканість…