Як виявити у мові слова-паразити і як їх позбутися

  Якщо за півтори хвилини людина вимовила беззмістовне слово більше ніж двічі -- це слово-паразит. Напевне, час від часу таку біду помічав за собою кожен: як причепиться якесь слівце, так і кажеш його без потреби.
 З яких причин у нашій мові з'являється це "сміття"?  Іноді тому, що язик не встигає за думкою. Відомо, що ми думаємо у чотири рази швидше, ніж говоримо. Багато людей хоче відразу ж усе розказати, та не вдається, з'являється розгубленість. Вона породжує страх паузи. І замість того, щоб витримати цю паузу, людина вимовляє слова-паразити.
  Виділяють кілька найпоширеніших груп таких слів . Наприклад, атавістичні звуки -- "е-е", "ну", "и-и". Також окремі слова: "кагби", "блін". Люди, які вживають це слово відчувають дратування, хвилювання, невпевненість. Слово "короче" використовують ті, хто відчуває, що занадто багато говорить. Слова-паразити: "як сказати", "скажімо так" -- теж вказують на невпевненість, невизначеність. Поширене "ну такоє" -- свідчить про неточність думки. Деякі люди полюбляють додавати перепитувальні слова-паразити, наприклад, "правильно", "так". Це роблять, аби переконатися у правильності своєї думки. Також є маніпулятивні фрази-паразити, наприклад, "я вас почув". Часто їх використовують ті, хто займається продажем товарів чи послуг.
  Часто чуємо російське слівце "капєц", причому навіть від людей старшого віку. У гуцулів кaпець -- це вовняна груба шкарпетка. Для заміни російських вульгаризмів уживаються слова "фігня", "пофіг", "нафігa", "йо-ма-йо", "йо-пе-ре-се-те" та інші. Часто можна почути слово "вопше" (спотворене російське "вообще") чи "вопшем", яке вживають переважно замість підсумкового слова "отже", "отож". Менш поширені слова: "круто", "тупо", "припух", "прікол", "облом", "даже", "іменно", "напряжно", "конкрєтно" та інші. Нерідко можна почути вставне словечко "вот" або "вот-вот". Так само часто дехто використовує російське "допустім". 
  Як же позбутися цього "сміття"?  Найперше -- у людини має бути мотивація. Також слід визначити психологічні причини вживання слів-паразитів та усвідомити, чому ми їх говоримо. Людину, захоплену розмовою, можна записати на диктофон, а потім дати прослухати запис. Якщо ж вона не помічає вживання слів-паразитів, треба попросити друзів чи колег, аби вони стежили за мовленням і подавали якийсь сигнал, наприклад, плескали в долоні. Коли говорите слово-паразит, можна вщипнути себе або стиснути кулак. Таких слів можна позбутися завдяки больовому синдрому. Ще один спосіб -- слова-паразити виписати, а папірець розірвати чи спалити.
  Якщо ви вирішите ретельно очистити свою мову, вам потрібно задуматися про ціну кожного слова. Адже в деяких ситуаціях одне ваше «ээээ» або «як би» може коштувати перспективної посади, а іноді і коханої людини, якому в один прекрасний момент може набриднути слухати ваше нескінченне «на фіг». 

   Ось ще декілька порад:

Постарайтеся змінити звичний спосіб життя, завжди контролюйте себе і слідкуйте за собою.

Більше читайте. В тому числі, вголос.

Робіть зупинки у своїй промові. Паузи зроблять вашу мову більш вагомою.

При розмові дивіться на свого співрозмовника.