"... мова наша не стоїть на місці"

 

В Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України навели приклади нових прислівників, що виникають за усталеними зразками на заміну частотних зворотів.Фахівці зазначають, що поява таких слів свідчить про те, що «мова наша не стоїть на місці, а жваво розвивається».

Детальніше -ТУТ

Літературний календар: 25 лютого — день народження Лесі Українки, славетної української письменниці, перекладачки, громадської діячки

 

   Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач-Квітка) – геній української літератури, яка входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка - народилася 25 лютого 1871 року. Попри складну хворобу – туберкульоз кісток, з якою вона боролася все життя, Леся ніколи не здавалася, була сильною, спраглою до розвитку, творчості та самоосвіти. Вона стала навіть відомішою, ніж її мати – поетеса Олена Пчілка. Утім, незважаючи на те, що з творчістю Лесі Українки ми знайомимося ще в школі, насправді знаємо про неї дуже мало. Якою людиною вона була, чим жила, чим цікавилася, що їй боліло та кого вона любила…

   Чого може нас навчити сьогодні Леся? По-перше, бути рабом — це найбільша низькість, найглибша моральна прірва, це — вирок, без надії, людині й нації в цілому. (Так, Леся закликала: «Без надії таки сподіватись!» — але це були слова абсолютно внутрішньо вільної людини, до рабів вони не мають жодного стосунку).
По-друге, «хто звільниться сам — той вільним буде; як звільнить хтось кого — в неволю забере». Свобода виборюється (не декларується!) лише власними силами. Ларисі Петрівні доля відвела лише 42 роки життя. Але про таких людей важко сказати «була...». Лесин дух завжди присутній поруч з нами в оспіваній нею рідній Україні.