понеділок, 27 грудня 2021 р.

Традиції українського Різдва


Українці здавна бережуть і шанують традиції Різдва, які в нашій країні значно відрізняються від європейських.

    Чому на Святий вечір потрібно готувати 12 пісних страв? Коли можна співати колядки та які особливі обряди святкування існують в різних регіонах України?

    Надзвичайно цікавою традицією в надвечір’я Різдва є Свята Вечеря або «Багата кутя», до якої входять 12 (за кількістю апостолів) пісних страв.

"ДЕ ЗАЧАЇЛИСЯ УКРАЇНСЬКІ НОВОРІЧНІ ТРАДИЦІЇ" АБО "ЗАГАДКИ КАЛЕНДАРІВ"

 


понеділок, 27 вересня 2021 р.

МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ (ЗАПРОВАДЖУЮТЬСЯ ПОЕТАПНО З 2022 РОКУ)

 


Цікаві факти

 Цікаві факти про читання:



● При читанні майже 50% часу очі людини дивляться на різні літери. При цьому лінії погляду можуть як розходитися в різні боки, так і перехрещуватися. Очі передають різне зображення, а мозок об'єднує їх в одну картинку.
● 95% людей читають повільно: 180-220 слів за хвилину (1 сторінку за 1,5-2 хвилини).
● При швидкому читанні очі втомлюються менше, ніж при повільному.
● Рівень розуміння при традиційному читанні становить 60%, швидкому - 80%.
● Протягом години очі читача 57 хвилин зафіксовані на тексті, тобто перебувають у відносному спокої.

● Очі людини з середніми навичками читання роблять на одному книжковому рядку 12-16 зупинок.

пʼятниця, 20 серпня 2021 р.

 Нормативно-правові документи щодо організованого початку нового 2021/2022 навчального року 

Лист МОН від 09.08.2021 № 1/9-404 “Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році”

 


Перелік постійно доповнюватимуть новими назвами та оновлюватимуть з урахуванням терміну дії грифів.

З метою упорядкування літератури, що рекомендується для використання у закладах освіти, Міністерство освіти і науки надає переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих #МОН для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році. Відповідний лист МОН опубліковано на сайті Інституту модернізації змісту освіти.

Зокрема міністерство рекомендувало літературу і програми, котрі можна використовувати під час освітнього процесу у:

у закладах дошкільної освіти;

початкових класах шкіл із навчанням українською мовою;

5-11 класах закладів із навчанням українською мовою

5 -11 класах закладів із навчанням українською мовою;

для класів (груп) з навчанням мовами національних меншин;

у закладах середньої освіти для дітей з ООП.

У листі також зазначено, що переліки навчальної літератури та навчальних програм постійно доповнюватимуть новими назвами, оновлюватимуть з урахуванням терміну дії грифів, наданих навчальній літературі та навчальним програмам МОН, та будуть доступними для ознайомлення в режимі онлайн.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У 2021/2022 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

 



Динаміка розвитку людства потребує вироблення у здобувачів освіти затребуваних життєвих умінь для подолання викликів сучасного соціуму. Розвиток аналітичного й критичного мислення, креативності, ініціативності, навичок комплексного розв’язання проблем, формування потреби активного самонавчання впродовж життя, виховання мовної стійкості, стресостійкості, гнучкості взаємопов’язані з формуванням компетентного мовця, національно свідомої, цілісної особистості.
Навчати мови – це передусім формувати в учнів уміння усвідомлювати й доцільно використовувати багатство її виражальних засобів, виробити потребу здобувати інформацію з різних джерел, оцінювати й використовувати її для ефективної комунікації, висловлювати й відповідально обстоювати власну думку й позицію відповідно до ситуації спілкування.
Зважаючи на це для успішної соціалізації здобувачі освіти мають усвідомити потребу в щоденному послуговуванні державною мовою, виявляти ціннісне ставлення до неї, розглядати майстерне володіння мовою як необхідну умову самореалізації в усіх життєвих сферах.
Соціалізації та громадянській активності здобувачів освіти, їхньому академічному поступові в здобутті освіти, вмотивованості до навчання, свідомому вибору подальшого життєвого шляху сприятиме перехід освіти до школи формування компетентностей, потрібних у ХХІ сторіччі.
У вересні 2020 року Кабінетом Міністрів України затверджено Державний стандарт базової середньої освіти. Державний документ ґрунтується на Законі України «Про освіту». Перелік ключових компетентностей та вмінь у Державному стандарті визначено з урахуванням «Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя», але доповнено з урахуванням викликів сучасного суспільства.
Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, містить вимоги до обов’язкових результатів навчання й орієнтири для оцінювання їх. Документ відображає ключові компетентності, які мають бути сформовані у школярів після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи).
Для всіх ключових компетентностей у документі визначено вміння, що є наскрізними. Це, зокрема, читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творча діяльність, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювання ризиків, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми.
У Державному стандарті визначено зміст ключової компетентності «вільне володіння державною мовою», обов’язкові результати навчання здобувачів освіти відповідно до засад та принципів Концепції НУШ. Ці результати буде застосовано для здобувачів базової середньої освіти, починаючи з вересня 2022 року. Тобто за новим стандартом розпочнуть навчання ті учні, які зараз є третьокласниками Нової української школи.
Державний стандарт базової середньої освіти оприлюднено на сайті Кабінету Міністрів за покликанням: https://www.kmu.gov.ua/.../pro-deyaki-pitannya-derzhavnih....
Тож 2021/2022 навчальний рік є перехідним між дією чинного Державного стандарту і впровадженням нового державного документа. Упродовж року вивчення української мови здійснюватиметься за чинними програмами:
у 5 – 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804);
у 10 класі – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту – зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за покликанням: https://mon.gov.ua/.../zagalna.../navchalni-programi.
Держстандарт є основою для створення нових освітніх програм (типової й модельних навчальних програм з української мови). Постає необхідность мобілізації наукового потенціалу, досвіду вчителів-практиків для створення, розроблення й пілотування нових навчально-методичних матеріалів.
З огляду на формування особистості компетентного учня, важливо спрямовувати зусилля на становленні компетентного мовця й компетентного читача. Необхідність цієї роботи підтверджують дані запровадженого й підтримуваного Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) міжнародного дослідження якості освіти PISA, у якому Україна вперше взяла участь у 2018 році. Дослідження якості освіти PISA створює умови для змін і реформування вітчизняної освітньої системи на основі обміну досвідом із країнами-учасницями міжнародного дослідження, спираючись на власні культурні й освітні традиції.
Дослідженням PISA поставлено за мету визначити рівень розвитку здатності підлітків читати, розуміти й інтерпретувати різноманітні тексти, зміст яких може бути корисним щодня; оцінити, як учні зможуть оперувати навчальними здобутками в ситуаціях можливих життєвих труднощів і викликів. Конкретні показники результатів виконання завдань для учасників дослідження дають змогу стверджувати, що базового рівня читацької грамотності не досягли 25,9 % українських учнів. Менше 4 % учасників проєкту досягли найвищого рівня. Кожен четвертий 15-річний учень в Україні має низький рівень читацької грамотності. Отже, наші учні за рівнем розвитку читацької компетентності відстають від середнього рівня порівняно з країнами-учасницями орієнтовно на один рік.
Варто зазначити, що міжнародне дослідження PISA має на меті не оцінювання засвоєння шкільної програми учнями, а їхню здатність застосовувати навчальні здобутки в життєвих ситуаціях і вимірює сформованість читацької грамотності, що передбачає досягнення базового рівня читацької компетентності здобувачів освіти.
У національному звіті PISA-2018 наведено таке тлумачення терміна читацька грамотність − «це здатність учня / студента сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал, а також посилювати свою готовність брати активну участь у житті суспільства» [Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. : М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 439 с. URL : http://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf, с. 93].
У процесі аналізу результатів сформованості читацької грамотності PISA-2018, найуживаніших помилок учасників проєкту можна визначити низку викликів, які стоять перед учителями-словесниками України. Передусім необхідно розвивати інтерес і любов учнів до процесу читання, ретельно добирати для роботи на уроках української мови навчальні тексти різних видів і стилів мовлення, інформація й проблеми яких зацікавлять нинішніх учнів і відповідатимуть їхнім потребам й уподобанням. Треба пропонувати завдання й запитання, які школярі зможуть застосовувати для знаходження способів розв’язання повсякденних життєвих проблем.
Наступний виклик – технологічний. В Україні оцінювання здійснювали у паперовому форматі, тому українські учасники не працювали із завданнями, що передбачали роботу з онлайн-текстами (завданнями на пошук та аналіз інформації з інтернет-джерел. PISA-2021 буде комп’ютеризованою). Необхідно взяти до уваги видозміни формату комп’ютерного варіанту PISA-2018, які відбулися в інших країнах:
• внесено електронні тексти;
• додано множинний текст (інтерпретація й узагальнення інформації із декількох відмінних одне від одного джерел);
• змін набула тематика текстів. Зміст багатьох текстів містить оцінку використання інформації в мережі Інтернет, зокрема розпізнавання достовірності сайтів і онлайн-документів.
Українські й закордонні вчені висловлюють думку, що високий рівень читацької грамотності є не лише основою для успіхів в інших галузях і напрямах освіти, а й передумовою для плідної участі в більшості сфер дорослого життя.
У цьому контексті загострюється необхідність створення умов для повноцінного розвитку компетентного мовця. У центрі освітнього процесу сьогодні – учень з його потребами, мотивами, цінностями, намірами. Тож опанування української мови повинно сприяти кращій соціалізації особистості, формуванню в неї вмінь ефективної комунікативної взаємодії. Здобувачі освіти мають засвоювати мовні явища й категорії не як щось абстрактне, обов’язкове для запам’ятання, а як інструментарій мовленнєвого вчинку. Важливо акцентувати не на розпізнаванні, класифікуванні мовних явищ, не на мовному розборі, а на правилах комунікативно доцільного використання одиниць усіх рівнів мови в усному й писемному мовленні, зокрема приділяти увагу труднощам слововживання, складним випадкам правопису, нормам узгодження мовних одиниць, культурі слова тощо. Завдання мають обов’язково передбачати й формування в учнів умінь оволодіння різними техніками і прийомами читання, що дають змогу ефективно працювати з інформацією, критично оцінювати й інтерпретувати її, розуміти текст і підтекст, створювати власні тексти різної жанрово-стильової належності тощо.
В українській лінгводидактиці склалася традиція реалізувати виховний потенціал навчального предмета шляхом роботи з текстовим дидактичним матеріалом, зміст яких спрямовано на формування патріотизму, ціннісного ставлення до мови, українського народу, рідного краю. Уривки творів, що застосовують як матеріал для вправ, спонукають учнів успішно взаємодіяти у процесі розв’язання типових для їхнього віку життєвих проблем, адже учень (учениця) аналізує різні ситуації, висловлює власне ставлення до подій або вчинків, виділяє учасників спілкування, визначає їхні наміри; висловлює адекватні почуття і враження від почутого й прочитаного; засвоює морально-етичні й психологічні принципи спілкування і співпраці тощо.
Однак поза увагою вчителів почасти перебувають такі можливості тексту, як визначення головної й другорядної інформації, фіксування інформації різними способами, виконання логічних дій (аналіз, синтез, порівняння, класифікування, узагальнення, виявлення тези й доказів; добір власних аргументів; формулювання висновків), «переведення» тексту з одного стилю в інший; переведення тексту в інший формат: таблицю, схему, малюнок, а також естетика мови.
Особливим викликом 2021/2022 навчального року залишається проблема якісного надання освітніх послуг в умовах невпинного загострення епідемічної ситуації в країні.
Об’єктивна потреба в застосуванні нового педагогічного досвіду зумовила те, що в ключі найефективніших способів навчання онлайн зосереджується на розробленні вправ для набуття в учнів навичок онлайнового самостійного й командного виконання навчальних вправ, а також самостійного – вправ для поточного й підсумкового контролю освітніх результатів.
Оскільки навчання дистанційно може здійснюватися в синхронному і асинхронному режимах, то, відповідно, зміст і характер вправ, методичне забезпечення їх виконання повинні залежати від особливостей співпраці учня і вчителя в умовах цих двох режимів .
Синхронний режим, коли всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у вебсередовищі, передбачає співпрацю вчителя й учнів у реальному часі. Це може бути відео-, аудіозв’язок, спілкування в чаті. Перевагою синхронності є одночасний зворотний зв’язок, миттєве залучення учасників у визначений час. Зворотний зв’язок має бути постійним і своєчасним. Ефективним є застосування інтерактивних вправ, розташованих на різноманітних електронних ресурсах, наприклад, LearningApps.org що спонукає учнів до повторення, узагальнення і систематизації знань, формування в них стійких умінь і навичок. Крім того, можливість відразу перевірити правильність виконання вправ і завдань спонукає здобувачів освіти до рефлексії.
Прикметною ознакою сучасного освітнього процесу є змішане навчання, що зумовлює поєднання традиційних і новітніх технологій, які в результаті їх поєднання й змішування допомагають реалізувати поставлені завдання. Змішане навчання передбачає зміщення акцентів із пасивного засвоєння знань до їх самостійного здобування, що сприяє розвиткові самоосвітніх умінь здобувачів освіти. Необмежений доступ до інформації, у тому числі навчальної, що розміщена на різноманітних електронних носіях, уможливлює формування в здобувачів освіти вмінь працювати з інформацією.
У цих умовах відбувається зміна видів діяльності суб’єктів освітнього процесу: можна не просто прослухати новий матеріал у дистанційному режимі, а й обговорити його. Це формує в здобувачів освіти уміння працювати разом, аналітичні, комунікативні вміння, сприяє розвиткові критичного мислення.
Учитель стає не ретранслятором навчальної інформації, а фасилітатором, консультантом, що докорінно змінює його функції в освітньому процесі;
ГОРОШКІНА О.М.,
доктор педагогічних наук,
професор, завідувачка відділу
навчання української мови та літератури
Інституту педагогіки НАПН України
НОВОСЬОЛОВА В.І.,
кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник відділу
навчання української мови та літератури
Інституту педагогіки НАПН України

неділя, 30 травня 2021 р.

Останні дні перед ЗНО

 Збираєтесь готуватись до ЗНО з української на вихідних?

🤔
Ловіть список найкращих ресурсів, на які варто звернути увагу на цих передЗНОшних вихідних ⤵️
📌 Усі відеоуроки до ЗНО з української від «на всі двісті» (згруповані за темами в порядку програми!)
Збережи собі в закладки й надішли класу 😉
📌 Усі тести від "на всі двісті" на зручній платформі за темами
Тести до понад 100 уроків доступні за передплатою, яку зараз можна оформити за пів ціни.
📌 Усі вірші з програми ЗНО
Ось гарна ідея: на вихідних ще буде час, щоб перечитати короткі програмові твори, а саме вірші. Це може врятувати, якщо на ЗНО будуть уривки з поезій. Вони є на сайті, а також у зручній формі PDF-ки.
📌 Як написати власне висловлення: покрокова інструкція
Це відео допоможе нагадати, як писати третю (і дуже важливу!) частину ЗНО. Якщо ви тренувались упродовж року писати твори, радимо їх уважно перечитати: можливо, буде подібна тема чи можна буде використати готові приклади?
📌 Корисні статті про програмові твори з літератури
Якщо щось з програми не було тобою прочитано, опрацюйте принаймні статтю про цей твір. Також якщо зробіть це, якщо з якимось твором завжди були проблеми.
Радимо вам саме ці матеріали, бо вони точно якось допоможуть на ЗНО. Однак не рекомендуємо сидіти перед комп’ютером чи телефоном усі вихідні 😇
Поспіть добре. Поїжте щось смачне. Погуляйте! Подихайте... І налаштуйтеся на перемогу 🥰
Усе буде добре!💙

понеділок, 24 травня 2021 р.

ЗНО з української мови і літератури: тиждень до тесту

 В Україні розпочалось проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Вже традиційно результати тесту з української мови і літератури є обов'язковими для вступу до закладів вищої освіти.

Водночас в 2021 році в переліку навчальних предметів, із яких проводитиметься ЗНО, виокремлені два тести: українська мова та українська мова і література.
Відтак учасники тестування мали можливість самостійно обрати, яку саме роботу вони виконуватимуть під час ЗНО, зважаючи на умови вступу на навчання на обраній ними спеціальності.
Тестування відбудеться в один тестовий день – 01 червня.
Цього року тест з української мови складається з 40 завдань. На його виконання учасникам буде відведено 150 хвилин.
Традиційний тест з української мови і літератури має 67 завдань. Кожен учасник отримає можливість працювати над ним 210 хвилин.
Напередодні тестування Освіта.ua пропонує учасникам ЗНО скористатися зручними та доступними матеріалами, які допоможуть якісно підготуватися до зовнішнього оцінювання.
Підготовка до тесту ЗНО з української мови і літератури

ЗНО-ОНЛАЙН – сайт для проходження тестів ЗНО онлайн. Платформа є найпопулярнішим сервісом серед учасників тестування. Сайт надає можливість комфортно готуватися до тестування, використовуючи зручні та якісні інструменти.

Посібник для підготовки до власного висловлення – відкрите тестове завдання з розгорнутою відповіддю є одним з найважливіших завдань у тесті. Подані в електронній збірці матеріали допоможуть пройти прискорений курс підготовки до написання власного висловлення.

Перелік слів з правильним наголосом до ЗНО – перелік слів з нормативним наголосом, які необхідно знати учаснику тестування для успішного складання зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури в 2021 році.

Приклади власних висловлень ЗНО з української – зручний перелік з понад 30 прикладів написання власних висловлень, що пропонувалися до виконання учасникам зовнішнього оцінювання з української мови протягом минулих років.

Завдання та відповіді пробного ЗНО з мови і літератури 2021 року – усі тестові завдання з мови і літератури та відповіді на них, що були використані Українським центром оцінювання якості освіти під час проведення пробного зовнішнього оцінювання навесні цього року.

Подкасти для підготовки до тестування з української літератури – у коротких подкастах учасники ЗНО дізнаються про важливі аспекти творів, що включені до програми. Також подкасти містять лайфхаки, що допоможуть отримати додаткові бали за виконання тесту.

Перелік творів з української літератури на ЗНО 2021 року – перелік текстів творів з літератури, що є обов'язковими для знання учасниками тестування. Твори згруповані за хронологічним принципом, починаючи від усної народної творчості до творів сучасників.

Скорочені версії та стислі перекази творів – онлайн-хрестоматія, що містить усі скорочені версії епічних, ліро-епічних і драматичних творів з програми ЗНО. Кожен твір представлений у трьох варіантах: скорочена версія, переказ і дуже стислий переказ.

понеділок, 26 квітня 2021 р.

Для педагогів

 Як навчати проводити діалог, переговори та дебати

https://debate.nus.org.ua/
СТРУКТУРА ПОСІБНИКА
Посібник складається із шести основних розділів:
“Ведення діалогу” (про вміння вести продуктивний діалог та навичкам активного слухання);
“Ведення переговорів” (про ведення переговорів, особливості стилів та методик переговорного процесу);
“Проведення дебатів” (про підготовку та проведення професійних дебатів, вміння формувати аргументацію та доводити думку);
“Оцінювання ДПД” (про оцінювання ефективності ДПД, успішність навчання та формування відповідних навичок);
“Створення дискусійного клубу” (про створення дискусійного клубу в школі, ідеї для перших зустрічей, у тому числі й в онлайн-форматі);
“Підсумок” (дає рекомендації для створення сприятливих умов для успішного формування навичок ДПД усіма учасниками освітнього процесу).

Завантажити посібник https://debate.nus.org.ua/attachment/153

пʼятниця, 26 березня 2021 р.

Власне висловлення за 10 кроків: покрокова інструкція, приклад твору + Ф...

ЗНО 2021

 


Пробне ЗНО, основна та додаткова сесії зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року відбудуться у заплановані терміни незалежно від рівня епідемічної небезпеки у регіонах, повідомляється на сайті МОН.
Це передбачено змінами до постанови Уряду від 9 грудня 2020 р. № 1236, які Кабінет Міністрів ухвалив 22 березня 2021 року.

пʼятниця, 19 березня 2021 р.

 

Ліні Костенко — 91

Її вірші й проза обпікають та лікують душу. Ліна Василівна пережила шістнадцятирічне творче вигнання та безстрашно протестувала в середині 60-х проти арештів української інтелігенції. Ще з того часу вона байдужа до нагород та високих місць у рейтингах — її фраза «Політичної біжутерії не ношу» давно стала крилатою. 19 березня 2021 року Ліна Костенко прийматиме вітання із 91-річчям. "Освіторія" пропонує насолодитися неймовірними історіями про геніальну поетесу, які розповідають її рідні, друзі та знайомі.

середа, 17 березня 2021 р.

четвер, 25 лютого 2021 р.

150 років з дня народження Лесі Українки


 Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки - української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.

Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.

Це вона, вслід за Шевченком, переконала свій народ у тому, що він може говорити й бути почутим, претендувати на визнання й славу. Це вона заново під'єднала українську культуру до засадничих цінностей європейської цивілізації.

Так мало коротких років... Та життя Поета не вкладається в рамки реального часу та реальних подій. Його втаємничена сутність, непідвладна забуттю і тліну, схована від сторонніх очей і, водночас, відкрита кожному – Творчість.

Найважливіші, найвірніші свідчення про Лесю Українку слід шукати в її поезіях і драмах. Сюжети ж земного буття поетеси – це тільки придорожні знаки, які вказують напрямок, відмічають віхи шляху, яким ми йдемо – шляху пізнання».

неділя, 7 лютого 2021 р.

Правильно називаймо час!

 

Година

7:20:
1) сьома година двадцять хвилин (сьома двадцять);
2) двадцять хвилин по сьомій (двадцять по сьомій);
3) двадцять хвилин на восьму (двадцять на восьму).

9:50:
1) дев‘ята година п‘ятдесят хвилин (дев‘ята п‘ятдесят);
2) за десять хвилин десята (за десять десята);
3) десять хвилин до десятої (десять до десятої).


Прийменник БЕЗ на позначення часу (без десяти десять) НЕ МОЖНА вживати!

10 найскладніших завдань ЗНО з української мови

 


неділя, 3 січня 2021 р.

Головні події 2020 року в освіті


 

ПІДРЯДНІ ЗВ’ЯЗКИ: нове завдання на відповідності на ЗНО-2021 📝

10 найскладніших завдань ЗНО з української мови


 

До уваги учнів!


 

Повторюємо наголоси цікаво!